За даними датського психотерапевта Йорнe Бекману захворюванню сприяють такі риси характеру:
- негативне ставлення до себе і оточуючих;
- впертість і негнучкість характеру;
- розчарування і підозрілість;
- злопам’ятність і нездатність прощати;
- почуття провини і самобичування; (постійно картання себе)
- вразливість і образа;
- заклопотаність і невпевненість;
- ослаблений контроль за своїми почуттями;
- нестабільність і агресивність;
- збудливість і нервозність;
- звичка до нераціонального харчування;
- постійна тривожність;
- невміння говорити «ні» іншим людям.
- Відсутність бачення своєї цінності.
Наявність будь-якої із зазначених рис характеру знижує опірність організму і призводить до хвороби.
За даними Н. В. Фіногенової, особистісна реакція на захворювання може приймати форму адекватного (раціонального), тривожно-активного, тривожно-пасивного, пасивно-песимістичного ставлення.
Найбільш виражені порушення психічної і соціальної адаптації в зв’язку з хворобою виявляються у хворих з пасивно-песимістичним ставленням до хвороби.
Найбільш же високий рівень психологічних ресурсів в подоланні хвороби виявляється у хворих з раціональним типом особистісного реагування на захворювання.
